1. І знов увійшов у Капернаум через кілька днів; і розголошено, що Він у господї.
2. І зараз назбиралось багато, так що не було місця анї перед дверима, І проповідував Він їм слово.
3. І приходять до Него, несучи розслабленого; несло його четверо.
4. І, не можучи приступити до Него за народом, розкрили стелю, де був; і, проламавши, спустили ліжко, в котрому лежав розслаблений.
5. Бачивши ж Ісус віру їх, рече до розслабленого: Сину, оставляють ся тобі гріхи твої.
6. Були ж деякі з письменників, то там сиділи, і казали в серцях своїх:
7. Шо за хулу сей так говорить? хто може оставляти гріхи, як тільки один Бог?
8. І зараз, постерігши Ісус духом своїм, що так мислять собі, рече до дих: На що се кажете в серцях ваших?
9. Що легше? сказати розслабленому: Оставляють ся тобі гріхи твої, або сказати: Устань, і візьми постіль твою, та й ходи.
10. От же, щоб ви знали, що Син чоловічий мав власть оставляти на землі гріхи
11. Тобі глаголю: Устань, і візьми постіль твою, та й іди до дому твого.
12. І встав зараз, і взявши постіль, вийшов перед усїма; так що здивувались усї, і прославляли Бога, говорячи: Що нїколи такого не бачили.
13. І вийшов знов над море; а ввесь народ пійшов до Него, й навчав їх. -
14. І, йдучи мимо, побачив Левію Алфєєвого, сидячого на митниці, і рече йому: Йди слїдом за мною. І, вставши, пійшов слїдом за Ним.
15. І сталось, як сидів Він за столом у господі в него, посідало з Ісусом і учениками Його й багато митників та грішників; було бо їх багато, і йшли слїдом за Ним.
16. І бачивши письменники та Фарисеї, що Він їсть із митниками та грішниками, казали до учеників Його: Як се, що Він з митниками та грішниками їсть і пє?
17. І почувши Ісус, рече до них: Не треба здоровим лїкаря, а недужим. Не прийшов я звати праведників, а грішників до покаяння;
18. А були ученики Йоанові та Фарисеискі постниками; й приходять і кажуть Йому: Чого ученики Йоанові та Фарисейські постять, Твої ж ученики не постять?
19. І рече їм Ісус: Чи можуть синове весїльні постити, як жених з ними? Доки мають із собою жениха, не можуть постити.
20. Прийдуть же дні, коли візьметься від них жених, і тоді постити муть в ті дні.
21. І ніхто не пришивав латки з нової тканини до старої одежини, ато нова латка урве старого, й гірша буде дїрка.
22. І ніхто не наливав нового вина в старі бурдюки, ато нове вино порозривав бурдюки, й вино витече й бурдюки пропадуть; нове ж вино в нові бурдюки наливати.
23. І довелось переходити Йому в суботу через засіви; й почали ученики Його дорогу верстати, рвучи колоссє.
24. І казали до Него Фарисеї: Дивись, чого вони роблять у суботу, що не годить ся?
25. А Він рече до них: Чи нїколи не читали ви, що зробив Давид, як був у нужді і голодував він і ті, що були з ним?
26. Як увійшов він у Божий дом за Авиятара архиерея, та й їв хлїби показні, що не годилось їсти, як тільки священикам, і дав і тим, що були з ним?
27. І рече до них: Субота ради чоловіка постала, не чоловік задля суботи.
28. Тим Син чоловічий - Господь і суботи.