1. Пісня. Псалом. Синів Кореєвих. Для дириґетна хору. На „Махалат лефннот'. Пісня навчальна Гемана езрахеяннина. (88-2) Господи, Боже спасіння мого, вдень я кличу й вночі я перед Тобою:
2. (88-3) хай молитва моя дійде перед обличчя Твоє, нахили Своє ухо до зойку мого,
3. (88-4) душа бо моя наситилась нещастями, а життя моє зблизилося до шеолу!
4. (88-5) Я до тих прирахований став, що в могилу відходять, я став, немов муж той безсилий.
5. (88-6) Я кинений серед померлих, немов оті трупи, що в гробі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потяті вони від Твоєї руки.
6. (88-7) Умістив Ти мене в глибочезну могилу, до пітьми в глибинах.
7. (88-8) На мене лягла Твоя лють, і Ти всіма Своїми ламаннями мучив мене. Села.
8. (88-9) Віддалив Ти від мене знайомих моїх, учинив Ти мене за огиду для них. Я замкнений і не виходжу,
9. (88-10) стемніло з біди моє око. Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простягаю до Тебе руки свої!
10. (88-11) Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи трупи встануть і будуть хвалити Тебе? Села.
11. (88-12) Хіба милість Твоя буде в гробі звіщатись, а вірність Твоя в аввадоні?
12. (88-13) Чи познається в темряві чудо Твоє, а в краю забуття справедливість Твоя?
13. (88-14) Та я кличу до Тебе, о Господи, і вранці молитва моя Тебе випереджує.
14. (88-15) Для чого, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє?
15. (88-16) Нужденний я та помираю відмалку, переношу страхіття Твої, я ослаблений став.
16. (88-17) Перейшли надо мною Твої пересердя, страхіття Твої зруйнували мене,
17. (88-18) вони оточають мене, як вода, увесь день, вони разом мене облягають.
18. (88-19) друга й приятеля віддалив Ти від мене, знайомі мої як та темрява!