2 Коринтян, Chapter 6

1. Которі слуги під ярмом, нехай уважають панів своїх достойними всякої чести, щоб імя Бомсе не хулилось і наука.    2. Хто ж мав вірних панів, ті нехай не гордують ними, бо вони брати; а ще більш нехай служять, що вони вірні і любі, приймаючи благодать. Сього навчай і наказуй.    3. Коли ж хто инше вчить і не приступає до здорових словес Господа нашого Ісуса Христа і до науки побожної,    4. той розгордив ся, нічого не знаючи, а нездужаючи змаганнями та суперечкою, від чого буває зависть, сварка, поговори, лукаві думки,    5. пусті розмови людей попсованого розуму, що втеряли правду і думають, що благочестє - надбаннє. Відступай від таких.    6. Велике ж (таки) надбаннє благочестє з самодовольством.    7. Нїчого бо не внесли ми у сьвіт, то й ясно, що нїчого не можемо винести.    8. Маючи ж їжу й одежу, сим довольні будемо.    9. Котрі ж хочуть забагатіти, впадають у напасть й тенета і в хотїння многі нерозумні і шкодливі, що топлять людей у безодню і погибель.    10. Корень бо всього лихого срібролюбство; котрого инші бажаючи, заблудили од віри, і себе прибили многими муками.    11. Ти ж, чоловіче Божий, від сього втїкай; побивай ся за правдою, благочестєм, вірою, любовю, терпіннєм, тихостю.    12. Борись доброю боротьбою віри, держись вічнього життя, до котрого й покликано тебе, й визнав вся добре визнаннє перед многими сьвідками.    13. Заповідаю тобі перед Богом, що оживлює все, і Христом Ісусом, що сьвідкував при Понтийському Пилатї добре визнаннє:    14. додержати сю заповідь чистою, без докору, до явлення Господа нашого Ісуса Христа,    15. котре свого часу явить блаженний і єдиний сильний Цар вад царями і Пан над панами;    16. один, що має безсмертє, і живе в сьвітлї неприступному, котрого не бачив нїхто з людей, анї бачити не може; Йому ж честь і держава вічна. Амінь.    17. Багатим у нинішнім віцї заказуй не високомудроватя, анї вповати на богацтво непевне, а на Бога ясивого, що дає нам усе щедро на втїху;    18. добре робити, багатитись ділами добрими, охочими на подаванне бути і подїльчивими,    19. скарбуючи собі добру основину в будущинї, щоб прийняти життє вічне.    20. О Тимотею! хорони переказ, одвертаючись од скверного марнослова і перекорів неправдивого розуму,    21. котрим деякі хвалячись, у вірі погрішили. Благодать з тобою. Амінь.