2 Петра, Chapter 8

1. Даємо ж вам знати, браттє, про благодать Божу, дану церквам Македонським,    2. що у великому допустї горя наддостаток радощів їх, і до глибини убожество їх достаткувадо багацтвом щирости їх.    3. Бо вони по силї - се я сьвідкую - і над силу доброхітні.    4. З великим благаннєм благали нас прийняти дар і товаришуваннє (спілність) в служенню сьвятим.    5. І не, яко ж ми надіялись, а оддали себе перш Господеві, та й нам, волею Божою;    6. тим то ми вблагали Тита, щоб, яко ж перше почав, так і скінчив у вас благодать сю.    7. А ви, яко ж у всьому достаткуєте вірою, і словом, і знаннем, і всяким дбаннєм, і любовю вашою до нас, щоб і в сїй благодатї достаткували.    8. Не повеліваючи глаголю, а через дбаннє инших хочу допевнитись в щирості вашої любови.    9. Знаєте бо благодать Господа нашого Ісуса Христа, що задля вас з'убожів, бувши багатим, щоб ви убожеством Його збагатились.    10. І в сьому даю раду: се бо вам на користь, котрі не тільки робити, та й хотіти перш почали від торішнього літа.    11. Тепер же і кінчіть роботу, щоб яко ж була охота хотїти, так щоб і скінчили по спромозї.    12. Бо коли в кого в охота, то вона приятна по тому, як хто мав, а не по тому, як хто не мав.    13. (Нехай) бо не (буде) иншим одрада, а вам горе, а по рівнотї:    14. в теперешнїй час ваш достаток про їх недостаток, щоб і їх достаток був про ваш недостаток, щоб була рівнота,    15. яко ж писано: хто (назбирав) багато, не надто мав, і хто мало, не мав недостатку.    16. Дякуємо ж Богові, що дав таке щире дбанне про вас у серце Титу.    17. Бо благанне таки прийняв, та й, бувши прихильнішим своєю охотою, вийшов до вас.    18. Послали ж ми з ним і брата, котрого похвала в євангелию по всіх церквах.    19. Не тільки ж се; а він і вибраний від церков товариш наш з сією благодаттю, що нею служимо на славу самого Господа й на одраду вашу,    20. остерегаючись того, щоб хто не дорікав нам достатком сім, котрим ми служимо,    21. промишляючи про добре не тільки перед Богом, та й перед людьми.    22. Послали ж з ними брата нашого, про котрого ми допевнились, що він у многому дуже пильний, тепер же він ще пильнїший, у великій надїї на вас.    23. Що до Тита, то він мій товариш і помічник про вас; що до братів наших, вони посланники церков, слава Христова.    24. Покажіть же доказ любови вашої і хвалення нашого вами перед ними й перед лицем церков.