Галатів, Chapter 2

1. Ти ж, сину мій, кріпшай у благодаті, що в Христї Ісусї,    2. і, що чув єси від мене перед многими сьвідками, те передай вірним людям, котрі способні будуть і инших навчати.    3. Ти ж терпи лихо, яко добрий воїн Ісуса Христа.    4. Нїхто ж, воїном бувши, не мішаєть ся в справи життя (сього), щоб угодити тому, хто вибрав його воїном.    5. Хоч же хто й бореть ся, не заслужить вінця, коли не законно бороти меть ся.    6. Трудящому ратаєві перш подобає овощу скоштувати.    7. Зрозумій, що глаголю; а Господь нехай дасть тобі розум у всьому.    8. Поминай Господа Ісуса Христа, що встав із мертвих, з насїння Давидового, по благовістю моєму,    9. в Йому ж терплю лихо аж до кайдан, як лиходій, та слова Божого не скувати.    10. Тим усе терплю ради вибраних, щоб і вони осягли спасенне, що в Христї Ісусї з вічньою славою.    11. Вірне слово: коли бо ми з Ним умерли, то з Ним і жити мем.    12. Коли терпимо, з Ним і царювати мем; коли відцураємось, і Він відцураєть ся нас.    13. Коли не віруємо, Він вірним пробував, відректись бо себе не може.    14. Про се нагадуй, сьвідкуючи перед Господом не перечитись; нЇ на що воно не потрібне, (тілько) на руїну тих, що слухають.    15. Старай ся поставити себе вірним перед Богом, робітником без докору, право правлючим слово правди.    16. Від скверного марнословия оддаляй ся; більше бо та більш (такі) розводять безбожність,    17. і слово їх, як гангрена (рак), мати ме жир. З таких Гименей і Филит,    18. котрі проти правди согрішили, говорячи, що воскресеннє вже було, і перевертають деяких віру.    19. Твердо ж основина Божа стоїть, маючи печать таку: Познав Господь своїх, і: Нехай відступить од неправди всяк, хто іменує імя Христове.    20. У великому ж домі не тілько посуд золотий та срібний, а й деревяний і глиняний; і инші на честь, а инші на нечесть.    21. Оце ж, коли хто очистить себе від сього, буде посудиною на честь, осьвяченою і потрібною владиці, на всяке дїло добре наготовленою.    22. Від похотей молодечих утїкай; побивай ся ж за правдою, вірою, любовю, миром з тими, що призивають Господа чистим серцем.    23. Від дурного ж і невченого змагання вхиляй ся, знаючи, що воно родить сварки.    24. Слуга ж Господень не повинен сваритись, а бути тпхим до всїх, навчаючим, незлобним,    25. щоб нагідно навчав противних, чи не дасть їм Бог покаяння на зрозумінне правди,    26. і виплутають ся з дияволських тенет, що живими вловлені від нього у його волю.