Дії, Chapter 14

1. Стало ся ж в Їкониї, увійшли вони вкупі в Жидівську школу, і промовляли так, що увірувало велике множество і Жидів і Єленян.    2. Невірні ж Жиди підіймали й озлобляди душі поган на братів.    3. Доволї ж часу пробували вони, одважно промовляючи про Господа, що сьвідкував словом благодати своєї, і давав, щоб ознаки та чудеса робились руками їх.    4. Та розділилась громада городська, і одні були з Жидами, а другі з апостолами.    5. Як же підняв ся заколот поган та Жидів з князями їх, щоб зневажати і покаменувати їх,    6. вони довідавшись, повтікали в городи Ликаонські, Листру та Дервию, і в околицю,    7. і там благовіствували.    8. А один чоловік у Листрі сидів невдужавши ногами, кривий бувши від утроби матери своєї, котрий ніколи не ходив.    9. Сей слухав, як Павел говорив; а той подививсь на него і, постерігши, що має віру, щоб одужати,    10. рече голосом великим: Стань просто на ноги твої. І підскочив і ходив.    11. Народ же, видївши, що зробив Павел, підняв голос свій, говорячи по ликаонськи: Боги, уподобившись людям, зійшли до нас.    12. Назвали ж Варнаву Зевесом, а Павла Гермесом; бо він був проводирем слова.    13. Жерець же (ідола) Зевеса, що був перед городом їх, привівши воли з вінками до воріт, хотів зробити посьвят разом з народом.    14. Почувши ж апостоли Варнава та Павел, роздерли одежу свою, і вбігли, покликуючи, між народ,    15. і глаголали: Мужі, на що се робите? Ми такі ж люде, як ви; благовіствуемо вам, щоб від сих дурниць навернулись до Бога живого, що сотворив небо, і землю, і море, і все, що є в них.    16. Він у минувші часи попустив усім поганам ходити дорогами їх.    17. Тільки ж не оставляв себе без сьвідчення, роблячи добро: даючи дощі з неба й пори вроджайні, та сповняючи їжею й радощами серця наші.    18. се говорячи, ледве впинили народ, щоб не приносили їм посьвяту.    19. Прийшли ж з Антиохиї та Їкониї Жиди, і наустивши народ, і вкаменувавши Павла, виволїкли геть з города, думаючи, що він умер.    20. Як же обступили його ученики, уставши ввійшов у город, а назавтра вийшов з Варнавою в Дервию.    21. І благовіствувавши городу сьому, і навчивши многих, вернулись вони в Листру, і Іконию, і Антиохию,    22. укріпляючи душі учеників, благаючи пробувати у вірі, і що многими муками треба нам увійти в царство Боже.    23. Рукоположивши ж їм пресвитерів по церквах і помолившись з постом, передали їх Господеві, в котрого увірували.    24. І, перейшовши Писидию, прийшли в Памфилию.    25. А глаголавши в Пергиї слово, прийшли в Аталию,    26. а з відсіля поплили в Антиохию, звідкіля були передані благодаті Божій на дїло, котре сповнили.    27. Прибувши ж та зібравши церкву, оповідали все, що зробив Бог з ними, і як Він відчинив поганам двері віри.    28. Пробували ж там час немалий з учениками.