1 Петра, Chapter 4

1. Нехай кожен нас так уважає, якби служителів Христових і доморядників Божих таємниць;    2. а що ще шукається в доморядниках, щоб кожен був знайдений вірним.    3. А для мене то найменше, щоб судили мене ви чи суд людський, бо я й сам не суджу себе.    4. Я бо проти себе нічого не знаю, але цим не виправдуюсь; Той же, Хто судить мене, то Господь.    5. Тому не судіть передчасно нічого, аж поки не прийде Господь, що й висвітлить таємниці темряви та виявить задуми сердець, і тоді кожному буде похвала від Бога.    6. Оце ж усе, браття, приклав я до себе й Аполлоса ради вас, щоб від нас ви навчилися думати не більш, як написано, щоб ви не чванились один за одним перед іншим.    7. Хто бо тебе вирізняє? Що ти маєш, чого б ти не взяв? А коли ж бо ти взяв, чого чванишся, ніби не взяв?    8. Ви вже нагодовані, ви вже збагатилися, без нас ви царюєте. І коли б то ви стали царювати, щоб і ми царювали з вами!    9. Бо я думаю, що Бог нас, апостолів, поставив за найостанніших, мов на смерть засуджених, бо ми стали дивовищем світові, і Анголам, і людям.    10. Ми нерозумні Христа ради, а ви мудрі в Христі; ми слабі, ви ж міцні; ви славні, а ми безчесні!    11. Ми до цього часу і голодуємо, і прагнемо, і нагі ми, і катовані, і тиняємось,    12. і трудимось, працюючи своїми руками. Коли нас лихословлять, ми благословляємо; як нас переслідують, ми терпимо;    13. як лають, ми молимось; ми стали, як сміття те для світу, аж досі ми всім, як ті викидки!    14. Не пишу це для того, щоб вас осоромити, але остерігаю, як своїх любих дітей.    15. Бо хоч би ви мали десять тисяч наставників у Христі, та отців не багато; а я вас породив у Христі Ісусі через Євангелію.    16. Тож благаю я вас: будьте наслідувачами мене!    17. Для цього послав я до вас Тимофія, що для мене улюблений і вірний син у Господі, він вам нагадає шляхи мої в Христі Ісусі, як навчаю я скрізь у кожній Церкві.    18. Деякі згорділи, так немов би не мав я прийти до вас.    19. Та небавом прийду до вас, як захоче Господь, і пізнаю не слово згорділих, але силу.    20. Бо Царство Боже не в слові, а в силі.    21. Чого хочете? Чи прийти до вас з києм, чи з любов'ю та з духом лагідности?