Римлян, Chapter 4

1. А далі, браття, просимо вас та благаємо в Господі Ісусі, щоб, як прийняли ви від нас, як належить поводитись вам та догоджувати Богові, як ви й поводитеся, щоб у тому ще більше зростали!    2. Бо ви знаєте, які вам накази дали ми Господом Ісусом.    3. Бо це воля Божа, освячення ваше: щоб ви береглись від розпусти,    4. щоб кожен із вас умів тримати начиння своє в святості й честі,    5. а не в пристрасній похоті, як і погани, що Бога не знають.    6. Щоб ніхто не кривдив і не визискував брата свого в якійбудь справі, бо месник Господь за все це, як і перше казали ми вам та засвідчили.    7. Бо покликав нас Бог не на нечистість, але на освячення.    8. Отож, хто оце відкидає, зневажає не людину, а Бога, що нам також дав Свого Духа Святого.    9. А про братолюбство немає потреби писати до вас, бо самі ви від Бога навчені любити один одного,    10. бо чините те всім братам у всій Македонії. Благаємо ж, браття, ми вас, щоб у цьому ще більш ви зростали,    11. і пильно дбали жити спокійно, займатися своїми справами та заробляти своїми руками, як ми вам наказували,    12. щоб ви перед чужими пристойно поводилися, і щоб ні від кого не залежали!    13. Не хочу ж я, браття, щоб не відали ви про покійних, щоб ви не сумували, як і інші, що надії не мають.    14. Коли бо ми віруємо, що Ісус був умер і воскрес, так і покійних через Ісуса приведе Бог із Ним.    15. Бо це ми вам кажемо словом Господнім, що ми, хто живе, хто полишений до приходу Господнього, ми не попередимо покійних.    16. Сам бо Господь із наказом, при голосі Архангола та при Божій сурмі зійде з неба, і перше воскреснуть умерлі в Христі,    17. потім ми, що живемо й зостались, будемо схоплені разом із ними на хмарах на зустріч Господню на повітрі, і так завсіди будемо з Господом.    18. Отож, потішайте один одного цими словами!