Филимона, Chapter 1

1. Старець улюбленому Гаєві, якого я направду люблю.    2. Улюблений, я молюся, щоб добре велося в усьому тобі, і щоб був ти здоровий, як добре ведеться душі твоїй.    3. Бо я дуже зрадів, як прийшли були браття, і засвідчили правду твою, як ти живеш у правді.    4. Я не маю більшої радости від цієї, щоб чути, що діти мої живуть у правді.    5. Улюблений, вірно ти чиниш, як що робиш для братті та для чужинців,    6. вони про любов твою свідчили Церкві; добре ти зробиш, як їх випровадиш, як достойно для Бога,    7. бо вийшли вони ради Ймення Його, нічого не взявши від поган.    8. Отож, ми повинні приймати таких, щоб бути співробітниками правді.    9. Я до Церкви писав був, але Діотреф, що любить бути першим у них, нас не приймає.    10. Тому то, коли я прийду, то згадаю про вчинки його, що їх робить, словами лихими обмовляючи нас. І він тим не задовольнюється, а й сам не приймає братів, і тим, що бажають приймати, боронить, і вигонить із Церкви.    11. Улюблений, не робися подібним до лихого, а до доброго: доброчинець від Бога, а злочинець Бога не бачив.    12. Про Димитрія свідчили всі й сама правда. І свідчимо й ми, а ви знаєте, що свідчення наше правдиве.    13. Багато хотів я писати, та не хочу писати до тебе чорнилом та очеретинкою,    14. але маю надію побачити тебе незабаром, і говорити устами до уст. (1-15) Мир тобі! Друзі вітають тебе. Привітай друзів пойменно! Амінь.