Єзекіїла, Chapter 7

1. І було мені слово Господнє таке:    2. А ти, сину людський, послухай: Отак Господь Бог промовляє до Краю Ізраїлевого: Кінець, надійшов той кінець на чотири окрайки землі!    3. На тебе тепер цей кінець, і пошлю Я на тебе Свій гнів, і тебе розсуджу за твоїми дорогами, і на тебе складу всі гидоти твої.    4. І око Моє над тобою не змилується, і милосердя не буду Я мати, бо дороги твої Я на тебе складу, а гидоти твої серед тебе зостануть, і пізнаєте ви, що Я то Господь!    5. Отак Господь Бог промовляє: Ось приходить біда на біду!    6. Приходить кінець, приходить кінець, він збудився на тебе, приходить ось він!    7. Надійшла твоя доля для тебе, о мешканче Краю, приходить цей час, близький той день заколоту, нема на горах крику радости.    8. Тепер лютість Свою незабаром Я виллю на тебе, і Свій гнів докінчу проти тебе, і тебе осуджу за твоїми дорогами, і на тебе складу всі гидоти твої!    9. І око Моє над тобою не змилується, і милосердя не буду Я мати, бо дороги твої Я на тебе складу, а гидоти твої серед тебе залишаться, і пізнаєте ви, що Я Господь, що карає!    10. Ось той день, ось приходить, доля виходить, виростає кий, розцвітає пиха,    11. розвилося насильство для кия безбожности! Нічого із них не залишиться: ані з численности їхньої, ані з їхнього заворушення, ані з їхньої пишноти.    12. Надходить той час, наближається день. Хто купує, нехай не радіє, а хто продає, хай не буде в жалобі, бо сунеться лютість на все многолюддя його!    13. Бо до проданого не повернеться вже продавець, хоча б залишився при житті між живими, бо пророцтво про все многолюддя їхнє не відміниться, і ніхто беззаконням своїм не зміцнить свого життя.    14. Засурмлять у сурму та все приготують, та не піде ніхто на війну, бо на все многолюддя його Моя лютість!    15. На вулиці меч, моровиця ж та голод у домі, хто на полі помре від меча, з хто в місті зжере того голод та мор.    16. І врятовані з них повтікають, і будуть на горах, немов голуби із долин, всі будуть стогнати, кожен за гріх свій.    17. Усі руки ослабнуть, затремтять, як вода, всі коліна,    18. і веретами попідперізуються, і покриє їх страх, і на кожнім лиці буде сором, а на всіх головах їхніх жалобна та лисина.    19. Вони повикидають на вулицю срібло своє, і за ніщо їхнє золото стане, їхнє срібло та золото їхнє не буде могти врятувати їх у день гніву Господнього, ним не наситять своєї душі й свого нутра вони не наповнять, бо їхня провина була перешкодою!    20. А гордість вчинили за славну оздобу свою, у ній наробили бовванів гидоти своєї й обриджень своїх, тому їм оберну Я її на нечистість,    21. і віддам її в руку чужих на грабунок, а нечестивим землі на здобич.    22. І обличчя Своє відверну Я від них, і вони побезчестять Мій скарб, і ввійдуть до нього насильники та й побезчестять його.    23. Зроби ланцюга, бо земля переповнилась правом кривавим, а місто насильством наповнилось.    24. І наведу Я найзліших із народів, і посядуть вони доми їхні, і гордість вельможних спиню, і святощі їхні побезчещені будуть!    25. Загибіль іде, й вони будуть шукати спокою та не буде його.    26. Прийде біда до біди, й буде звістка до звістки, і будуть шукати пророцтва в пророка, та згине Закон у священиків і рада у старших.    27. Цар буде в жалобі, і страхом зодягнеться князь, а руки народу землі затремтять. За дорогами їхніми їм учиню, і судитиму їх їхніми судами, і пізнають, що Я то Господь!