Ісаї, Chapter 9

1. (8-23) Бо не буде темноти для того, хто утискуваний. Перша пора злегковажила була край Завулонів та край Нефталимів, а остання прославить дорогу приморську, другий бік Йордану, округу поганів.    2. (9-1) Народ, який в темряві ходить, Світло велике побачить, і над тими, хто сидить у краю тіні смерти, Світло засяє над ними!    3. (9-2) Ти помножиш народ цей, Ти збільшиш йому радість. Вони перед лицем Твоїм будуть радіти, як радіють в жнива, як тішаться в час, коли ділять здобич!    4. (9-3) Бо зламав Ти ярмо тягару його, і кия з рамена його, жезло його пригнобителя, як за днів Мадіяма.    5. (9-4) Усякий бо чобіт військовий, що гупає гучно, та одежа, поплямлена кров'ю, стане все це пожежею, за їжу огню!    6. (9-5) Бо Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім'я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру.    7. (9-6) Без кінця буде множитися панування та мир на троні Давида й у царстві його, щоб поставити міцно його й щоб підперти його правосуддям та правдою відтепер й аж навіки, ревність Господа Саваота це зробить!    8. (9-7) Проти Якова слово послав був Господь, а впало воно на Ізраїля,    9. (9-8) і пізнає народ, увесь він, Єфрем та мешканець Самарії, що говорять з пихою й надутістю серця:    10. (9-9) Попадали цегли, а ми побудуємо з каменя тесаного, сікомори позрубувано, та замінимо їх кедрами!    11. (9-10) Та над ним Господь зміцнив противників Реціна, а його ворогів нацькував:    12. (9-11) Арама попереду, а филистимлян позаду, і пожерли Ізраїля цілою пащею. При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!    13. (9-12) Та народ не звернувся до Того, Хто вразив його, і не шукали Господа Саваота.    14. (9-13) Тому то Господь відсік від Ізраїля голову й хвіст, пальму й очеретину за одного дня.    15. (9-14) Старий та поважаний це та голова, а пророк, що навчає неправди, це хвіст.    16. (9-15) І сталося, що поводатарі цього народу зробилися звідниками, і гинуть проваджені ними.    17. (9-16) Тому то його юнаками радіти не буде Господь, а до сиріт його й його вдів милосердя не матиме, бо кожен безбожний й злочинець, і злобне всі уста говорять. При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!    18. (9-17) Бо злоба горить, як огонь, пожирає тернину й будяччя, і палає по запустах лісу, і крутяться вверх стовпи диму.    19. (9-18) Від лютости Господа Саваота земля загориться, і стане народ, як пожива огню, і не пощадить жоден брата свого!    20. (9-19) І різати буде праворуч, та буде голодний, і жертиме зліва, але не насититься, кожен жертиме тіло рамена свого:    21. (9-20) Манасія Єфрема, а Єфрем Манасію, разом обоє на Юду. При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!