1. А Йов відповів та й сказав:
2. Справді пізнав я, що так. Та як оправдатись людині земній перед Богом?
3. Якщо вона схоче на прю стати з Ним, Він відповіді їй не дасть ні на одне із тисячі скаржень.
4. Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий і цілим зостався?
5. Він гори зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх перевернув.
6. Він землю трясе з її місця, і стовпи її трусяться.
7. Він сонцеві скаже, й не сходить воно, і Він запечатує зорі.
8. Розтягує небо Він Сам, і ходить по морських висотах,
9. Він Воза створив, Оріона та Волосожара, та зорі південні.
10. Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа!
11. Ось Він надо мною проходить, та я не побачу, і Він перейде, а я не приглянусь до Нього.
12. Ось Він схопить кого, хто заверне Його, хто скаже Йому: що Ти робиш?
13. Бог гніву Свойого не спинить, під Ним гнуться Рагавові помічники,
14. що ж тоді відповім я Йому? Які я слова підберу проти Нього,
15. я, який коли б був справедливий, то не відповідав би, я, що благаю свойого Суддю?
16. Коли б я взивав, а Він мені відповідь дав, не повірю, що вчув би мій голос,
17. Він, що бурею може розтерти мене та помножити рани мої безневинно.
18. Не дає Він мені й звести духа мого, бо мене насичає гіркотою.
19. Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, хто посвідчить мені?
20. Якщо б справедливим я був, то осудять мене мої уста, якщо я безневинний, то вчинять мене винуватим.
21. Я невинний, проте своєї душі я не знаю, і не радий життям своїм я.
22. Це одне, а тому я кажу: невинного як і лукавого Він вигубляє.
23. Якщо нагло бич смерть заподіює, Він з проби невинних сміється.
24. У руку безбожного дана земля, та Він лиця суддів її закриває. Як не Він, тоді хто?
25. А дні мої стали швидкіші, як той скороход, повтікали, не бачили доброго,
26. проминули, немов ті човни очеретяні, мов орел, що несеться на здобич.
27. Якщо я скажу: Хай забуду своє нарікання, хай зміню я обличчя своє й підбадьорюся,
28. то боюся всіх смутків своїх, і я знаю, що Ти не очистиш мене.
29. Все одно буду я винуватий, то нащо надармо я мучитися буду?
30. Коли б я умився сніговою водою, і почистив би лугом долоні свої,
31. то й тоді Ти до гробу опустиш мене, і учинить бридким мене одіж моя.
32. Бо Він не людина, як я, й Йому відповіді я не дам, і не підемо разом на суд,
33. поміж нами нема посередника, що поклав би на нас на обох свою руку.
34. Нехай забере Він від мене Свойого бича, Його ж страх хай мене не жахає,
35. тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!
| 
