Плач Єремії, Chapter 5

1. Згадай, Господи, що з нами сталося, зглянься й побач нашу ганьбу,    2. наша спадщина дісталась чужим, доми наші чужинцям!    3. Поставали ми сиротами: нема батька, а матінки наші неначе ті вдови!    4. Свою воду за срібло ми п'ємо, наші дрова за гроші одержуємо.    5. У потилицю нас поганяють, помучені ми, і спокою не маємо!    6. До Єгипту й Асирії руку витягуємо, щоб насититись хлібом!    7. Батьки наші грішили, але їх нема, а ми двигаємо їхні провини!    8. Раби запанували над нами, і немає нікого, хто б вирятував з їхньої руки.    9. Наражуючи свою душу на меч у пустині, достаємо свій хліб.    10. Шкіра наша, мов піч, попалилась з пекучого голоду.    11. Жінок на Сіоні безчестили, дівчат по Юдейських містах.    12. Князі їхньою рукою повішені, лиця старих не пошановані.    13. Юнаки носять камінь млиновий, а хлопці під ношею дров спотикаються.    14. Перестали сидіти старші в брамі, юнаки свою пісню співати,    15. втіха нашого серця спинилась, наш танець змінивсь на жалобу.    16. Спала корона у нас з голови, о горе, бо ми прогрішились,    17. тому наше серце боляще, тому наші очі потемніли,    18. через гору Сіон, що спустошена, бродять лисиці по ній.    19. Пробуваєш Ти, Господи, вічно, Твій престол з роду в рід:    20. Нащо ж нас забуваєш навік, покидаєш на довгі дні нас?    21. Приверни нас до Себе, о Господи, і вернемось ми, віднови наші дні, як давніше було!    22. Хіба Ти цілком нас відкинув, прогнівавсь занадто на нас?