Числа, Chapter 32

1. А в Рувимових синів та в синів Ґадових були великі стада, дуже численні. І побачили вони край Язерський та край Ґілеадський, а ото це місце місце добре для худоби.    2. І прийшли Ґадові сини та сини Рувимові, та й сказали до Мойсея й до священика Елеазара та до громадських начальників, говорячи:    3. Аторот, і Дівон, і Язер, і Німра, і Хешбон, і Ел'але і Севам, і Нево, і Беон,    4. та земля, що Господь побив був перед Ізраїлевою громадою, вона земля добра для худоби, а в твоїх рабів є худоба.    5. І сказали вони: Якщо ми знайшли ласку в очах твоїх, то нехай дано буде ту землю твоїм рабам на володіння. Не перепроваджуй нас через Йордан!    6. І сказав Мойсей до Ґадових синів та до синів Рувимових: Чи брати ваші підуть на війну, а ви будете тут сидіти?    7. І для чого ви стримуєте серце Ізраїлевих синів від переходу до того Краю, що дав їм Господь?    8. Так зробили були ваші батьки, коли я посилав їх із Кадеш-Барнеа побачити той Край.    9. І ввійшли вони в Ешкольську долину, і побачили були той Край, і стримали серце Ізраїлевих синів, щоб не входити до того Краю, що дав їм Господь.    10. І запалився Господній гнів того дня, і присягнув Він, говорячи:    11. Поправді кажу, не побачать ці люди, що виходять з Єгипту, від віку двадцяти літ і вище, тієї землі, що Я присягнув був Авраамові, Ісакові та Якову, бо вони не виконували наказів Моїх,    12. окрім Калева, Єфуннеєвого сина, кеніззеянина, та Ісуса, сина Навинового, бо вони виконували накази за Господом.    13. І запалився був гнів Господній на Ізраїля, і Він зробив, що вони ходили по пустині сорок літ, аж поки не скінчилося все те покоління, що робило зло в Господніх очах.    14. А оце стали ви замість ваших батьків, як нащадки грішних людей, щоб збільшити ще палючий гнів Господній на Ізраїля.    15. Бо як ви відвернетесь від Нього, то Він ще далі триматиме його в пустині, і ви спричините згубу всьому цьому народові.    16. А вони підійшли до нього та й сказали: Ми побудуємо тут кошари для нашої худоби та міста для наших дітей,    17. а ми самі узброїмося, готові до бою перед Ізраїлевими синами, аж поки не введемо їх до їхнього місця. А діти наші осядуть по твердинних містах, охороняючи себе перед мешканцями цієї землі.    18. Ми не вернемось до наших домів, аж поки Ізраїлеві сини не заволодіють кожен спадком своїм.    19. Бо ми не будемо володіти з ними по той бік Йордану й далі, бо прийшла нам наша спадщина з цього боку Йордану на схід.    20. І сказав їм Мойсей: Якщо ви зробите цю річ, якщо ви узброїтесь на війну перед Господнім лицем,    21. і перейде кожен ваш узброєний Йордан перед Господнім лицем, аж поки Він не вижене ворогів Своїх перед Собою,    22. то буде здобутий той Край перед Господнім лицем, і ви потому вернетеся, і будете невинні перед Господом та перед Ізраїлем. І буде вам цей Край на володіння перед Господнім лицем.    23. А якщо не зробите так, то ви згрішили Господеві, і знайте, що ваш гріх знайде вас!    24. Побудуйте собі міста для ваших дітей, та кошари для ваших отар. А що вийшло з ваших уст, те зробіть.    25. І сказали Ґадові сини та сини Рувимові до Мойсея, говорячи: Раби твої зроблять, як пан наш приказує.    26. Діти наші, жінки наші, стадо наше та вся наша худоба будуть там, у ґілеадських містах.    27. А раби твої перейдуть, кожен військовий озброєний, перед Господнім лицем на війну, як пан наш наказує.    28. І Мойсей наказав про них священикові Елеазарові й Ісусові, синові Навиновому, та головам батьківських домів племен Ізраїлевих синів.    29. І сказав Мойсей до них: Якщо Ґадові сини та сини Рувимові перейдуть із вами Йордан, кожен озброєний на війну перед лицем Господнім, і буде здобутий Край перед вами, то дасте їм ґілеадський край на володіння.    30. А якщо вони не перейдуть з вами озброєні, то отримають володіння серед вас в ханаанському Краї.    31. І відповіли Ґадові сини та сини Рувимові, говорячи: Що говорив Господь до твоїх рабів, так зробимо.    32. Ми перейдемо озброєні перед Господнім лицем до ханаанського Краю, а з нами буде наше володіння по цей бік Йордану.    33. І Мойсей дав їм, Ґадовим синам і синам Рувимовим та половині племені Манасії, Йосипового сина, царство Сігона, царя аморейського, і царство Оґа, царя башанського, той Край по містах його, у границях міст того Краю навколо.    34. І збудували Ґадові сини Дівон, і Атарот, і Ароер,    35. і Атарот Шофан, і Язер, і Йоґбегу,    36. і Бет-Німру, і Бет-Гаран, твердинні міста та кошари для отари.    37. У Рувимові сини збудували: Хешбон, і Ел'але, і Кір'ятаїм,    38. і Нево, і Баал-Меон, зміненоіменні, і Сивму, і назвали йменнями міста, що вони збудували.    39. І пішли сини Махіра, сина Манасії, до Ґілеаду, та й здобули його, і позбавили спадщини амореянина, що в ньому.    40. І дав Мойсей Ґілеад Махірові, синові Манасії, і той осів у ньому.    41. А Яір, син Манасіїн, пішов і здобув їхні села, та й назвав їх: Яірові села.    42. А Новах пішов та й здобув Кенат та залежні від нього міста, і назвав його своїм ім'ям: Новах.