Псалмів, Chapter 49

1. Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом. (049-2) Слухайте це, всі народи, візьміть до ушей, усі мешканці всесвіту,    2. (049-3) і людські сини й сини мужів, разом багатий та вбогий,    3. (049-4) мої уста казатимуть мудрість, думка ж серця мого розумність,    4. (049-5) нахилю своє ухо до приказки, розв'яжу свою загадку лірою!    5. (049-6) Чому маю боятись у день лихоліття, як стане круг мене неправда моїх ошуканців,    6. (049-7) які на багатство своє покладають надію, і своїми достатками хваляться?    7. (049-8) Але жодна людина не викупить брата, не дасть його викупу Богові,    8. (049-9) бо викуп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки,    9. (049-10) щоб міг він ще жити навіки й не бачити гробу!    10. (049-11) Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та неук, і лишають для інших багатство своє...    11. (049-12) Вони думають, ніби доми їхні навіки, місця їхнього замешкання з роду до роду, іменами своїми звуть землі,    12. (049-13) та не зостається в пошані людина, подібна худобі, що гине!    13. (049-14) Така їхня дорога глупота для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. Села.    14. (049-15) Вони зійдуть в шеол, і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від рання; подоба їхня знищиться, шеол буде мешканням для них...    15. (049-16) Та визволить Бог мою душу із влади шеолу, бо Він мене візьме! Села.    16. (049-17) Не лякайся, коли багатіє людина, коли збільшується слава дому її,    17. (049-18) бо, вмираючи, не забере вона всього, її слава не піде за нею!    18. (049-19) Хоч вона свою душу за життя свого хвалить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро,    19. (049-20) вона прийде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки!    20. (049-21) Людина в пошані, але нерозумна, подібна худобі, що гине!