Матвія, Chapter 23

1. Рече тодї Ісус до народу, та до учеників своїх:    2. глаголючи: На Мойсейових сїдалищах посїдали письменники та Фарисеї.    3. Тим усе, що скажуть вам держати, держіть і робіть; по ділам же їх не робіть: говорять бо, й не роблять.    4. Вяжуть бо тяжкі оберемки, що важко носити, й кладуть людям на плечі; самі ж і пальцем своїм не хочуть двигнути їх.    5. Усї ж дїла свої роблять, щоб бачили їх люде: ширять Филактериї свої, й побільшують поли в одежі своїй,    6. і люблять перші місця на бенкетах, і перші сідання по школах,    7. і витання на торгах, і щоб звали їх люде: Учителю, учителю.    8. Ви ж не зовіть ся учителями, один бо ваш учитель - Христос; усї ж ви брати.    9. І отця не звіть собі на землї, один бо Отець у вас, що на небі.    10. І не звіть ся наставниками, один бо в вас наставник - Христос.    11. Більший же між вами нехай буде вам слугою.    12. Хто ж нести меть ся вгору, принизить ся, а хто принизить ся, пійде вгору.    13. Горе ж вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що зачиняєте царство небесне перед людми; ви бо не входите, й тих, що входять, не пускаєте ввійти.    14. Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що жерете доми вдовиць, й задля виду довго молитесь; тим ще тяжчий приймете осуд.    15. Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що проходите море й землю, щоб зробити одного нововірця, і коли станеть ся, робите його сином пекла, удвоє гіршим вас.    16. Горе вам, проводирі слїпі, що кажете: Хто клясти меть ся церквою, нїчого; хто ж покленеть ся золотом Церковним, винуватий!    17. Дурні й слїпі: що бо більше: золото, чи церква, що осьвячує золото?    18. І: Хто клясти меть ся жертівнею, нічого, хто ж покленеть ся даром, що на нїм, винуватий.    19. Дурні й слїпі: що бо більше: дар, їй жертівня, що осьвячує дар?    20. Оце ж, хто клснеть ся жертівнею, кленсть ся нею і всїм, що зверху неї.    21. І хто кленеть ся церквою, кленеть ся нею й тим, що живе в нїй.    22. І хто кленеть ся небом, кленеть ся престолом Божим і тим, хто сидить на нїм.    23. Горе вам, письменппки та Фарисеї, лицеміри! що даєте десятину з мяти, й кропу, й кмину, а залишили важнїще в законї: суд, і милость, і віру. Се повинні були робити, да й того не залишати.    24. Проводпрі слїпі, що відціджуєте комара, верблюда ж глитаєте.    25. Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що очищаєте зверху чашу й блюдо, у серединї ж повні вони здирства та неправди.    26. Фарисею слїпий, очисти перш середину чаші й блюда, щоб і верх їх став ся чистий.    27. Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що подобитесь гробам побіляним, що зверху являють ся гарними, в середині ж повні кісток мертвих і всякої нечисти.    28. Так і ви зверху являєтесь людям праведні, в серединї ж повні лицемірства та беззаконня.    29. Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що будуєте гроби пророків та украшаєте памятники праведників,    30. і мовляєте: Коли б ми були за часів батьків наших, не були б спільниками їх у крові пророків.    31. Сим же сьвідкуєте самі на себе, що ви сини тих, що вбивали пророків.    32. І ви доповнюйте міру батьків ваших.    33. Змії, кодло гадюче, як утїчете від суду пекельного?    34. Тим же то ось я посилаю до вас пророків, і мудрцїв, і письменників, і одних з них повбиваєте та порозпинаєте, а инших бити мете по школах ваших, та гонити мете від города в город:    35. щоб упала на вас уся кров праведна, пролита на землї від крові Авеля праведного до крові Захарії, сина Варахіїного, що вбили ви між церквою й жертівнею.    36. Істино глаголю вам: Все те прийде на кодло се.    37. Єрусалиме, Єрусалиме, що повбивав єси пророків, і покаменував посланих до тебе! скільки раз хотів я зібрати дітей твоїх, як курка збирав курчат своїх під крила, й не схотїли!    38. Оце ж оставляєть ся вам дом ваш пустий.    39. Глаголю бо вам: Не побачите мене від нинї, аж поки скажете: Благословенyyy    39. в імя Господнє!